5 ВЕРЕСНЯ 2019 РОКУ

7-Б - завдання з української мови на 6, 10, 11, 12 вересня:

підготувати УСНИЙ докладний переказ тексту за варіантами:

І варіант

ЩО НАС ВРЯТУЄ?

   Подумати тільки – людський організм розрахований на функціонування протягом 400 років, а людина не проживає і шостої частини відпущеного їй природою! 

   Ще на початку століття вчені попереджали, що сучасне місто рано чи пізно перетвориться на страхітливе товписько робінзонів, наглухо відгороджених від світу в своїх квартирах-печерах. Пророцтво, на жаль, збувається. Переважна більшість людей втратила зв’язок із природою. Може, тому нас так вабить мистецтво? 

   Чи поспішали б ми до музею подивитися картину, якби щодня могли спостерігати, як чарівно пливуть хмари, відкидаючи на пагорби химерні тіні? Як летить птах, як спокійно та вправно рухаються його крила? 

Мільйони людей скупчуються у великих містах. Темп життя дедалі зростає. Таке існування суперечить нормальному здоровому способу буття. Чи ж існує якийсь рятівний шлях розвитку, який не робив би нас заложниками міст? Такий шлях є. 

   Порятунок людства – космоцентризм. Це – ідея створення такого способу життя, який спирався б на принципи гармонії людини й природи. Ідея справді повноцінного життя – це життя у власному будинку серед яблуневого цвіту, поряд із бджолою, птахом, травою, вишнею. 

   До речі, гармонія з природою є традицією українства. Закріплення цієї занедбаної національної риси могло б уберегти багатьох людей від психічних зривів та хвороб, значно продовжити їм життя.

ІІ варіант

ПОЕЗІЯ

   Невже тобі досі не доводилося переживати потрясіння від поетичних рядків? Якось на самоті візьми збірочку віршів і вдумливо, не поспішаючи, прочитай дві-три поезії. Тоді перечитай їх удруге, втретє… 

   Поезія – звучання душі, адже душа не буває німою! Поезія пробуджує смуток і радість, заспокоює або викликає біль. Вплив поезії на людину неможливо передати словами. Вона – віддзеркалення розмаїтого духовного світу. 

   Знаєш давньогрецьку легенду про гору Парнас? На ній щовесни водили танки сестри Аполлона. Це – музи, прекрасні юні богині. Кожна з них була покровителькою котрогось із мистецтв. Музи співали, Аполлон же перебирав струни своєї золотої кіфари. Звичайно, ти чув вислів «зійти та Парнас». Це означає дорівнятися талантом до муз та Аполлона. 

Якось музи співали так гарно, що вся природа застигла від зачарування, а гора Гелікон почала швидко рости й доросла до неба. Тоді олімпійські боги наказали крилатому коневі Пегасу повернути гору на місце. Кінь ударив копитом, утоптавши гору в землю. На місці удару забило джерело. Його чудодійна вода надавала поетам натхнення й наснаги. 

   Може, й тобі відомий смак води цього джерела? Може, ти пробуєш віршувати? Це чудово. Проте не забувай, що навчитися римувати – ще не значить стати поетом. Тому не поспішай кожний створений тобою рядок читати товаришам або надсилати до редакції. Поети пишуть не заради слави, а для душі!